30 червня 2026 року Секретаріат Європейської та середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) повідомив країни-члени ЄОЗР про перше виявлення в Угорщині карантинного шкідника – вузькозлатки ясеневої смарагдової  (Agrilus planipennis). Вогнище ясеневої златки в Угорщині знаходиться в безпосередній близькості до  Державного кордону з Україною в межах Закарпатської області (близько 1,6 км від Прикордонного пункту пропуску Лужанка – Берегшурань).

У липні 2026 року і в Україні запроваджено нові карантинні режими у зв’язку з виявленням цього шкідника при проведенні інспекторами управління фітосанітарної безпеки моніторингових обстежень, а саме у  Харківській області- 45 га, Київській області - 32 га та вперше в Закарпатській області в м. Ужгород -  0,1 га.

Після першого виявлення на території України в Луганській області площею 5 га у 2019 році ми спостерігаємо значне поширення даного карантинного організму. 

Ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis) — це небезпечний карантинний жук-шкідник, якого легко впізнати за характерним яскраво-зеленим металевим блиском забарвлення. Пошкоджує ясен, горіх та в’яз, а також може заселяти: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників вона здатна пошкоджувати абсолютно здорові дерева, які, зазвичай, усихають протягом двох-трьох років.

Заходи з локалізації та ліквідації ясеневої смарагдової златки, у разі її виявлення, передбачають проведення спилювання заселених златкою дерев, та, з метою запобігання можливого поширення шкідника за межі карантинної зони, проведення спилювання всіх дерев ясена у радіусі 100 м від 1 пошкодженого дерева. Дерева зрізають на рівні основи стовбурів. Гілки та стовбури направляють на переробку (подрібнення на тирсу) з подальшим спалюванням (під контролем фітосанітарних інспекторів).

Враховуючи те, що різні види ясена широко представлені в лісах, парках, насадженнях України, а також той факт, що смарагдова златка швидко розповсюджується (від 1 до 40 км за рік), на сьогодні немає жодного сумніву, що швидкість її розселення буде залежати від стратегії та тактики проведення спеціальних карантинних та лісозахисних заходів. В цілому, є висока вірогідність розповсюдження златки в регіонах природного поширення ясену, а також в місцевостях де його використовують в якості озеленення в міських парках і скверах.

Експорт лісоматеріалів та паливної деревини з ясена можливий лише із зон, які визнані Європейською Комісією вільними від цього карантинного організму (понад 100-км від території де запроваджено карантинний режим), після кожного нового виявлення ця інформація оновлюється.

У разі виявлення дерев із характерними D-подібними отворами, звивистими ходами під корою або ознаками масового всихання ясена необхідно невідкладно повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби.

Своєчасне виявлення осередків та проведення карантинних заходів є найефективнішим способом запобігти подальшому поширенню ясеневої смарагдової златки та зберегти ліси й зелені насадження України.