Із настанням осені багато людей стикаються з питанням, куди подіти опале листя. На жаль, спалювання досі залишається поширеним методом, хоча це не лише застаріла, а й небезпечна та заборонена практика поводження з рослинними відходами.

Під час спалювання листя у повітря потрапляють:

• чадний газ
• діоксини
• формальдегід
• дрібнодисперсні частинки, що проникають глибоко в легені;
• залишки важких металів, якщо листя збирається поблизу доріг.

 Особливо небезпечно це для людей із респіраторними захворюваннями, алергіків, дітей та літніх осіб. Дим не зникає одразу – він осідає в повітрі, погіршуючи якість життя мешканців цілого району. Сухе листя легко загоряється від найменшої іскри. Такі загоряння часто призводять до пожеж у траві, господарських спорудах, а іноді навіть у лісах та на полях.

 Що робити з листям і травою? 

Найекологічніший варіант – компостування. Компост збагачує ґрунт поживними речовинами, покращує ріст рослин і зберігає родючість.

Для компостування листя формують купи шириною до 2 м і висотою до 1,7 м, вкладаючи на дно шар землі.

 Кожен шар листя не перевищує 30 см, його можна чергувати з харчовими відходами або пташиним послідом. Компост регулярно перемішують протягом літа. Готовий компост – однорідний, темний і розсипчастий. При літній закладці він дозріває за 2–3 місяці, при осінній – за 6–8. Використовувати його як добриво можна вже через рік, а ефект зберігається до 4 років.

 Порушення законодавства

Згідно зі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне спалювання рослинності карається штрафом від 3 060 до 6 120 гривень для фізичних осіб, а розмір санкцій може збільшуватися залежно від наслідків.